Завдання та функції прокуратури

Відповідно до положень статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

        підтримання публічного обвинувачення в суді;

     організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

    представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Окрім того, відповідно до пункту 9 розділу XV Конституції України прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» (далі – Закон) від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Статтею 1 Закону закріплено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

           верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

           законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;

           територіальності;

           презумпції невинуватості;

           незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;

           політичної нейтральності прокуратури;

    недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

   поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

      прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

           неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Систему прокуратури України становлять:

           Офіс Генерального прокурора;

           обласні прокуратури;

           окружні прокуратури;

           Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.

До обласних прокуратур належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.

Перелік та територіальна юрисдикція окружних прокуратур визначається наказом Генерального прокурора.