24.09.2020

"Війна" за заповідні землі у Карпатах

Сільська рада скасовує Указ Президента України, котеджі на території національного природного парку та кумівство у Кутському лісгоспі - на Прикарпатті розгорнулася "війна" за заповідні землі в Карпатах. Суспільне Карпати продовжує всеукраїнський марафон "Місцеві", у якому йтиметься про масштабне знищення карпатських лісів, кримінальні провадження і скільки людей відповіли перед законом за завдане довкіллю лихо.
У 13-му кварталі лісу, що на території Пістинської сільської ради, - пеньки від зрізаних дерев. Також - залишена деревина, а на дорозі - свіжі сліди від спецтехніки, що її вивозила. Під час транспортування пошкодили і дерева, які ростуть поряд.
Виконувач обов’язків головного лісничого Кутського лісового господарства Петро Пліхтяк каже, що ця ділянка належить їхньому підприємству, а парк повинен її тільки охороняти, а не рубати. Лісничий вважає нефаховим підхід до господарювання у національному природному парку "Гуцульщина". Через це, за його словами, втрачено велику територію лісу. Наприклад, у 2019-му році одним лісорубним квитком було виписано 2 300 кубів лісу, це є рекордом навіть серед лісгоспів області.
"Є питання, скільки забирається з одного гектара пошкодженої деревини? В даному випадку з гектара вони вибирають 70 кубів деревини – це під санітарно-вибіркову рубку, і тут немає масового всихання, і це не є якесь стихійне лихо. Масові вітроломи та вітровали - тоді ми розуміємо, що деревини збільшується, пошкодженої чи механічними, чи просто шкідниками. В даному випадку - це є здоровий ліс. Просто під виглядом санітарної рубки забирають переважно здорові екземпляри і ті дерева, які ще могли рости багато років", - каже Петро Пліхтяк.
Керівник державного підприємства "Кутське лісове господарство" Андрій Ониськів показує Указ президента про створення НПП "Гуцульщина" у травні 2002-го року та розпорядження Кабміну за липень 2013-го року, де йдеться, що лісокористувачем земель є лісгосп. Відповідно до Указу президента, за шість місяців після створення парк повинен вилучити у лісгоспу 7 606 гектарів землі, проте ще дотепер цього не зробив. При цьому вирубують ліс регулярно, каже Андрій Ониськів.
У користуванні лісового господарства - більше 16-ти тисяч площ землі. Заготовляють до 15 % річного приросту. За 2019 рік реалізували деревини на 7,5 мільйона гривень – 3,5 з яких пішли на податки, решта - це зарплата 90 працівників.
Андрій Ониськів каже, що особисто не проти парку, але не в такому вигляді: "Треба зміни до указу, треба додати більшу територію в парк. Але парк не може бути на асфальті, будинок культури також не може бути в парку, тому ми говоримо, насамперед, про якийсь фаховий і науковий підхід до створення парку, а не просто створити парк, бо нам вигідні ці, ці і ці землі. Вже є рішення судів, коли парк передає своїм працівникам 4,2 га в Шешорах, коли стоять котеджі на території парку. Я - проти такого парку".
Директор національного природного парку "Гуцульщина" Юрій Стефурак розповідає, що документацію на відведення землі не виготовили через недопрацювання місцевої влади. До кінця року, каже, планують підготувати документацію на майже 1 500 га лісу. За його словами, законним документом для їхньої діяльності є проєкт створення парку, якому передували рішення сесій сільських рад, на території яких і утворили НПП "Гуцульщина". У 2002-му році, коли вийшов Указ Президента України про створення парку, йому передали лісовий фонд лісгоспу і райагролісу, матеріальні цінності та документацію, в тому числі, матеріали лісовпорядкування.
У 2009-му держлісгосп дав нотаріально посвідчену згоду про передачу земель парку та припинення своєї діяльності на цій території. Парк також виготовив проєкт організації території та матеріали лісовпорядкування.
Щодо котеджів на території Шешорівської сільради, то парк до цього не має жодного стосунку. За словами Юрія Стефурака, з ними не погоджували жодної ділянки землі.
Головний природознавець НПП Іван Копчук відкидає закиди про масові вирубки дерев на території парку. Каже, що 18 років тому, коли створили парк, то було більше зрубано пошкоджених дерев.
"За минулий рік було відведено біля 2 700 кубометрів деревини, з них ділової було біля 10 %, тобто це є вітровальні дерева і пошкоджені, які ще можна використовувати як ділову деревину. Стосовно цінних порід, як бук лісовий і дуб, в минулому році у нас було освітлення дороги, яке ми проводили на території Черганівської сільської ради. В основному, на санітарних рубках – це є пошкоджена деревина. Вона не тої якості, яка проводиться при рубках головного користування, коли відводиться здоровий ліс. Ми відводимо суто санітарні рубки, де пошкоджені дерева внаслідок стихійних явищ, хвороб і шкідників", - розповідає Іван Копчук.
Щодо звинувачень лісгоспу в розкраданні державного майна парком, директор Юрій Стефурак називає ситуацію з точністю до навпаки. Каже, що за 2019-2020 роки півтора мільйона гривень - це збитки, завдані державі саме лісовим господарством.
"З одного села голова і все керівництво лісгоспу, головний лісничий – зять голови сільської ради, що підписував лісорубні квитки. У червні 2018-го року сільська рада ухвалює рішення припинити діяльність парку на території Пістинської сільської ради і ліси передати у лісгосп. Сільська рада ліквідовує Указ Президента. Це стало, фактично, поштовхом для того, що вони почали захоплювати територію, бити наших працівників, не допускати до виконання своїх посадових обов’язків, поставили свою охорону і рубають ліс", - каже директор НПП "Гуцульщина" Юрій Стефурак.
Речниця обласної прокуратури Юлія Білик підтвердила Суспільному інформацію про кримінальні провадження стосовно Кутського лісництва: "По Кутському лісництву маємо декілька проваджень, три із них перебувають у провадженні органів поліції і декілька - також досудові розслідування, у яких здійснюються ДБР, в тому числі є епізоди в провадженні за заявою НПП "Гуцульщина". Наразі у всіх згаданих кримінальних провадженнях триває досудове розслідування, тривають слідчі дії".
Авторка: Ірина Андріїв
 

кількість переглядів: 108